- воркіт
- —————————————————————————————воркі́т 1іменник чоловічого роду, істотаворкотун - про людинурозм., рідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
воркіт
Смотреть что такое "воркіт" в других словарях:
ворк — ВОРК, а, м. Работа. Ходить на ворк. От англ. work в том же зн … Словарь русского арго
воркіс — 2 іменник чоловічого роду, істота про кота розм … Орфографічний словник української мови
воркітливий — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
воркітливість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
воркітливо — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
воркітливий — рідко воркотли/вий, а, е. Який має схильність воркотати (в 3, 4 знач.). Воркітлива людина. || Який виражає незадоволення … Український тлумачний словник
воркітливість — вості, ж. Властивість за знач. воркітливий … Український тлумачний словник
воркітливо — Присл. до воркітливий … Український тлумачний словник
воркіт — кота/, ч. 1) розм., рідко. Те саме, що воркотун. 2) Ласкава назва прикладка до сл. кіт … Український тлумачний словник
Ворк Вуорк — см. Уорк … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
